ВНУТРІШНЯ БУДОВА ЗЕМЛІ

ВНУТРІШНЯ БУДОВА ЗЕМЛІ

У будові Землі виділяють основні шари: земну кору, мантію і ядро.

Земна кора має різну потужність, яка коливається в межах від 6 км(під океанами) до 70 км(під гірськими системами). На рівнинах вона становить близько 25-40 км. Розрізняють два основні типи земної кори: материкову та океанічну. Перша властива материкам, включаючи їхні підводні окраїни, друга океанічним улоговинам. Материкова земна кора складається з трьох шарів: осадового, гранітного і базальтового. Океанічна земна кора мас потужний(близько 1 км) шар пухких морських відкладень. Під ним розташований шар із базальтових лав. На відміну від материкової кори, гранітного шару між осадовим базальтовим шарами в океанічній земній корі немає. Таким чином, океанічна земна кора і за складом, і за потужністю, а також за віком (вона не старша за 160-190 млн років) істотно відрізняється від материкової. Між континентальним і океанічним типами земної кори існує ще перехідний тип, характерний для окраїнних і внутрішніх морів і великих острівних дуг.

Мантія розташована під земною корою до rлибини 2900 км. У середині мантії на глибині 100-250 км під материками та 50-100 км під океанами починається шар м’якої речовини, близької до плавлення – астеносфера. Земну кору разом з верхнім твердим шаром мантії над астеносферою називають літосферою.

Ядро розташоване на глибинах від 2900 км до 6371 км. Вважають, що зовнішня частина ядра перебуває у розплавленому стані, а внутрішня – у твердому. Із глибиною зростають тиск та температура, яка ймовірно сяrae 5000 ° С.

Інформацію про внутрішню будову планети отримують з допомогою сейсмометричного методу, який ґрунтується на різній швидкості поширення, заломлення і відбивання сейсмічних хвиль під час їх проходження крізь тіла, що мають різний фізичний стан. Безпосередні спостереження земних надр є можливими лише на незначних глибинах за допомогою шахт і свердловин.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *