Український національний рух на Буковині на початку ХХст

  • У відентському парламенті буковинці разом із галичанами входили до “Українського клубу”.
  • У листопаді 1905 р. в Чернівцях було скликало Національну Раду, на яку прибули представники всіх українських товариств краю, депутати буковинського сейму та австрійського парламенту. Тут відбулося організаційне оформлення буковинського народовствав політичну партію, яка мала офіційну назву – “Національна Рада русинів на Буковині”, неофіційну – національно-демократична партія.
  • У червні 1906 р. утворилася Радикальна партія, метою якої було поєднання боротьби за визволення українського народу із широкими соціально-економічними перетвореннями, установленням соціалізмом.
  • У 1909 р. відбулося відродження товариства “Руська рада”, тепер уже зі статусом “мужицької партії”. Ініціатором цих подій став лідер народовців С. Смаль-Стоцький.
  • Народовська “Національна Рада” розгорнула боротьбу за введення загального прямого виборчого права. У1907 р. на виборах за новим виборчим законом у всіх українських виборчих округах перемогли народовці.
  • Народовці посилають роботу серед селян. Напередодні Першої світової війни майже в кожному українському селі вони організовували читальню.
  • Бурхливо розвивалися молодіжні спрортивно-пожежні товариства “Січ”. Перше товариство виникло в Кіцмані в 1902 р. Січовики проводили велику пропагандиську роботу по селах, намагалися навертати молодь до суспільної діяльності. На 1910 р. товариства існували в 110 селах краю.
  • У 1903 р. засновано союз хліборобських спілок Буковини “Селянська каса” (голова – С. Смаль-Стоцький), який об’єднав капітали місцевих кооперативних спілок. У 1913 р. виникла страхова компанія “Карпатія”.
  • Активно діяли українські культурно-освітні товариства. Центральним була “Руська бесіда”, що мала вісім філій і понад 120 читалень на місцях. Діяло також товариство “Руський народний дім”, яке для незаможних українських дітей відкрило “Бурсу ім. Ю. Федьковича”. Існували також станові організації “Руська школа” (українське вчительство), “Зоря”, “Поміч” (ремісники), “Праця” (робітники), “Жіноча громада” (жінки) тощо. Культурно-освітні, політичні та економічні товариства буковинських українців становили основу й джерело оновлення національного відродження.




Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *