Україна напередотні та вроки російської революції 1905 – 1907

Причини російської революції 1905-1907 рр.:

  • Зволікання влади з остаточним вирішенням аграрного питання.
  • Жахливі умови праці більшості робітників.
  • Падіння авторитету влади внасліок поразки в російсько-японській війні 1903-1905 рр.
  • Прагнення підприємницьких кіл до участі в управлінні державою.
  • Національне гноблення неросійських народів.

Завдання та рушійні сили: 

  • Установлення в Росії конституційно-демократичного ладу через ліквідацію самодержавства, демократизація суспільного життя, проголошення та юридичне закріплення прав і свобод громадян.
  • Ліквідація поміщицького землеволодіння.
  • Перерозподіл землі.
  • Скасування викупних платежів 1861 р.
  • Установлення мініммальних розмірів плати, пенсій.
  • Запровадження системи соціального захисту.
  • Можливість участі у форрмуванні державної політики.
  • Недоторканість власностіта прибутків.
  • Загальнодемократичні перетворення.
  • Скасування будь-яких обмежень у правах неросійських народів, можливість їх національного самовизначення.

Періодизація:

    Січень-жовтень 1905 р. РОзвиток революції за висхідною. Наростання масової боротьби, посилення її політичного характеру.

  • Активізація та взаємовплив селянського, робітничого і національного-визвольного рухів.
  • Виникнення робітничих рад, профспілок та політичних партій у результаті розгортання політизації і самоорганізації суспільства.

Жовтень-грудень 1905 р. Розвиток революції досяг найвищої точки.

  • Початок легельного діалого між опозицією і влдаою після публікації Маніфесту 17 жовтня.
  • Розмежування політичних сил україні на прибічників і противників продовження боротьби.
  • Початок формування багатопартійних систем.
  • Оргнізація крайньо лівими силами (анархісти, більшовики, есери) хвилі збройних повстнь у грудні 1905 р.

    Січень 1906 – червень 1907 р. Період поступового спаду революційної боротьби.

  • Влада переходить у наступ проти революційних сил – арешти, обшуки, каральні експедиції тощо.
  • Переважна більшість політичних партій припинила свою легальну діальність.
  • Помітне зменьшення кількості робітничих і селянських виступів.
  • Ліві сили переходять до теористичних форм боротьби.
  • Спроби опозиції продовжувати боротьбу в Державній думі парламентськими методами.

Результати і значення:

  • Завершилася поразкою і не привела до розв’язання основних протиріч у розвитку країни.
  • Спонукала уряд до проведення нищки реформ (реформи П. Столипіна), сприяла активізації соціально-політичного життя та розгортанню національно-визвольних рухів народів Російської імперії.
  • Відіграла позитивну роль для українського руху. Було скасовано Емський указ, з’явилася україномовна преса, розгорнула діяльність різні українські організації.
  • Скасовано викупні платежі селян на землю, запроваджені 1861 р.
  • Перша набуття досвіду парламентської діяльності українцями Наддніпрнщини.

 

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *