"Перехресні стежки" аналіз

Рік написання : 1899 – 1900.
Автор : Іван Франко.

Жанр : соціально-психологічна повість (проблеми суспільного життя зображені через психологію, думки, вчинки, прагнення персонажів) .

Ідея : людина завжди має вибір – прийняти лицемірну мораль чи боротися з несправедливістю, вибрати тихе, спокійне життя з коханою жінкою чи допомагати безправному народові…
Тема : показ «вершини» громадського й політичного життя галицького селянства, досягнутої ним у боротьбі проти сваволі поміщиків, сільських і повітових чиновників, різних пройдисвітів і лихварів. Твір має Дві сюжетні лінії: Показ тяжкого життя зубожілого галицького селянства, залежного від міських і сільських можновладців, і зображення громадської діяльності головного героя адвоката Євгенія Рафаловича.
Головні герої: Євгеній Рафалович, Регіна Твардовська (кохана Євгенія), Валеріан Стальський (колишній учитель Рафаловича, чоловік Регіни), єврей Вагман (лихвар), пан Байкальський (повітовий маршалок), пан Шнадельський (адвокат).
Центральний конфлікт твору має соціальний характер : між темним, затурканим селянством, яке не може себе захистити, і чиновниками та дідичами, які постійно ошукують простий люд. У творі є й інші конфлікти – побутові, психологічні.
Проблематика твору:
– безправність, темнота селянства;
– недосконалість суду;
– проблема обов’язку інтелігенції перед народом;
– людина і суспільство;
– проблема морального вибору, добра і зла, людяності й жорстокості;
– проблема кохання.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *