Географічна карта фото

Географічна карта. Картографічні проекції

ГЕОГРАФІЧНА КАРТА. Картографічні проекції

Географічна карта – це зменшене та узагальнене зображення земної поверхні на площині за допомогою умовних знаків. На відміну від плану, на який наносять всі об’єкти деталі місцевості, при побудові карти вибираються найзначніші об’єкти та їх властивості залежно від змісту та призначення карти. Технологіями створення та використання різноманітних карт займається наука картографія.

На картах ураховується кулястість(кривизна) земної поверхні, однак перенести опуклу поверхню земної кулі на площину без спотворень неможливо. Для того щоб карта була суцільною і водночас досить точно відображала земну поверхню, використовують картографічні проекції.

Картографічна проекція – це математичний спосіб зображення на площині сферичної поверхні земної кулі. Для створення карт використовують певні допоміжні геометричні фігури. За видом допоміжної поверхні картографічні проекції поділяються на циліндричні, конічні та азимутальні.

 

Географічна карта фото

У наш час використовують і умовні проекції, які отримують шляхом комп’ютерних розрахунків без застосування допоміжних поверхонь. Однак жодна з них не дає можливості створити таку карту, де зовсім не було б спотворень.

Картографічні спотворення – це порушення геометричних властивостей об’єктів земної поверхні(довжини ліній, кутів, форм і площ) при їх зображенні на карті. Про характер і ступінь спотворень на карті можна скласти уявлення, порівнюючи картографічну сітку з градусною сіткою глобуса. Якщо на картах форма і розмір клітинок між сусідніми паралелями меридіанами неоднакові – це є ознакою спотворення форм і площ. На спотворення довжини ліній і неоднаковий масштаб у різних частинах карти вказують різні величини відрізків меридіанів між паралелями.

На дрібномасштабних картах спотворення кутів характеризуються відхиленням кутів між меридіанами і паралелями від 90 °, а також спотвореннями обрисів островів та півостровів, морів і заток порівняно з їх зображенням на глобусі.

За характером спотворень картографічні проекції поділяють на рівновеликі, рівнокутні і довільні.

У рівновеликих проекціях дуже спотворюються кути ї форми, але масштаби площ всюди однакові. Карти, що виконані у рівновеликих проекціях, використовуються для визначення площ земельних угідь, лісів, держав.

Рівнокутні проекції зберігають без спотворень кути і форми дрібних об’єктів, але дуже спотворюють площі. Ці карти використовують для прокладання маршрутів суден, літаків тощо . Їx зручність полягає в тому, що лінія, яка перетинає всі меридіани під одним кутом, зображується на них прямою.

У довільних проекціях є всі види спотворень, але вони незначні. Серед них виділяється група рівнопроміжних проекцій, які зберігають основний масштаб за одним з основних напрямків(уздовж меридіанів або паралелей).

Як правило, на дрібномасштабних картах є тільки окремі точки або лінії, де немає спотворень(лінії нульових спотворень). Масштаб, указаний на карті, є середнім, тому за його допомогою не можна точно визначити відстань.

Карта – це одна з моделей дійсності, тому залежно від того, що потрібно змоделювати у конкретному випадку, створюють різні види карт.

Класифікація карт допомагає вибрати саме ту карту яка потрібна для виконання певного завдання, тобто сприяє генералізації – одній з головних географічних проблем.

Генералізація – процес відбору головного, істотного, без зайвих деталей, та його цілеспрямоване узагальнення. Тому групи карт мають, залежно від свої генералізації, певну особливість – неоднаковий ступінь докладності зображення земної кулі. За різними ознаками виділяють певні групи карт.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *